Джерело: www.greenqb.org/2016/08/strategies.html
Партнерство задля Цілей сталого розвитку в Україні “Інкубатор зелених громад” продовжує публікувати матеріали Глобальної мережі екопоселень (ГМЕ), з метою популяризації в Україні концепції екопоселень та діяльності ГМЕ.
"Ви ніколи не зможете змінити існуючу реальність борючись із нею. Замість цього можна створити нову модель, на тлі якої стара виявиться атрофованою.”
- Бакминстер Фуллер
Спираючись на 20 років успішного розвитку глобальної мережевої діяльності, сталого розвитку та освіти, ГМЕ готова розширювати свої партнерські відносини з урядами, неурядовими організаціями та донорами для реалізації політики і втілення практичних рішень на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях. ГМЕ реалізує стратегію переходу до екопоселень з використанням наступного Циклу адаптивного врядування:
- Виявлення громад, де відбуваються активні зміни, і ключових гравців
- Сприяння оцінці участі в житті громади її членів та різних зацікавлених сторін
- Визначення сильних сторін і точок докладання зусиль в кожному з 4-х вимірів сталого розвитку
- Спільне створення Плану пружності громади
- Інформувати органи влади і адаптувати плани розвитку
- Діяти задля імплементації змін в поведінці, нормах й інфраструктурі
- Засвоїти уроки і поширювати кращі практики
- Розбудовувати спільноту з обміну кращими практиками та альянси за участі багатьох зацікавлених сторін
- Інтегрувати точки доступу для коригування політики задля адаптивного управління
- Прийняти програми/політики розвитку пружності громад та сталого розвитку
- Розробити національні плани дій для розвитку пружності громад
- Регулярно проводити огляд програм/політик та бюджетів
ГМЕ успішно координує розвиток тисяч екопоселень у всьому світі. Попит на освітню програму з дизайну екопоселень фонду Gaia Education стрімко зростає, і ГМЕ все частіше визнається в якості лідера в розробці політики в галузі сталого розвитку, освітніх програм і їх практичної реалізації. "Чотири стовпи" сталого розвитку (екологія, економіка, культура і соціальні) добре відомі як надійні індикатори, за якими можна оцінювати прогрес у справі становлення екопоселення.
За останнє десятиліття у різних країнах і регіонах стратегії переходу до екопоселень були масштабовані в тісній співпраці з урядами. Наприклад, уряд Сенегалу прийняв національну програму радикального перетворення 14,000 традиційний сіл на екопоселеня, і цей процес йде повним ходом. Релігійні організації в Сенегалі також визнали значення, яке несе перехід до формату екопоселень, з точки зору підтримки релігійних і духовних цінностей, здоров'я місцевого населення, навколишнього середовища та біорозмаїття району.
Інші країни починають усвідомлювати переваги, які будуть отримані від залучення місцевого населення до масштабних програм із сталого розвитку, де громади відіграють провідну роль. Демократична Республіка Конго розглядає питання створення Міністерства екопоселень. Регіональні органи влади в Таїланді, так само, надають підтримку широкомасштабному розвитку екопоселень, аби забезпечити перетворення цілих провінцій на еко-провінції. Масштабний розвиток екопоселень також відбуваються в Індії, Бангладеші й М'янмі (Бірмі).
"Велике рішення", розроблене ГМЕ, надає поштовх для мільйонів дрібніших рішень - коли люди і громади, реалізують проекти, що працюють на користь здорової планети і сповненого позитивної енергії майбутнього для наших дітей і всіх форм життя.
Оригінал публікації (англійською мовою): http://gen.ecovillage.org/en/page/ecovillage-transition-strategies
