Підписання вірмено-турецьких протоколів: перезавантаження двосторонніх відносин

Підписані в Цюріху вірмено-турецькі протоколи про відновленння дипломатичних відносин викликав жваву дискусію в середовищі експертів-міжнародників і майбутніх дипломатів. У донецькому Центрі політологічних досліджень відбувся круглий стіл, учасники якого в ході палких дебатів змогли наблизитися до консенсусу щодо шляхів подолання вікової ворожнечі.

У Донецькому національному університеті (ДонНУ) відбувся круглий стіл "Підписання вірмено-турецьких протоколів: перезавантаження двосторонніх відносин". Разом зі студентами спеціальності "Міжнародні відносини" ДонНУ та експертами Центру політологічних досліджень (ЦПД) у роботі круглого столу взяли участь представники Донецького інституту туристичного бізнесу (ДІТБ). Організували круглий стіл ЦПД, Клуб молодих дипломатів (Євроклуб) Донецького національного університету за підтримки Української асоціації європейських студій.

Відкриваючи круглий стіл, Сергій ШТУКАРІН, виконавчий директор ЦПД, відзначив актуальність теми підписаних 10.10.2009 р. у Швейцарії протоколів для багатьох залучених у переговори країн. Незважаючи на бурхливу (переважно - негативну) реакцію спільнот у Вірменії і Туреччині, дані протоколи містять урок для пошуку рішень з інших історичних конфліктів між сусідніми державами, що є важливим і для України.

Ануш САРКІСЯН, студентка ДонНУ і автор ідеї круглого столу, зробила огляд з історії конфлікту (що почався в 1915 році і який призвів в 1993 році до припинення дипломатичних відносин між країнами і до закриття Туреччиною кордону з Вірменією). Учасників зацікавила специфіка виникнення ідеї та процесу підготовки примирних протоколів, що стала відома як "футбольна дипломатія".

Віталій РАЗУМНИЙ, кандидат історичних наук, доцент, проректор з міжнародних зв'язків ДІТБ, занурив учасників круглого столу в подробиці історії конфлікту між Вірменією та Туреччиною, а також охарактеризував складний комплекс взаємин між Туреччиною, Вірменією та арабськими країнами. На думку експерта, фактичний розпад Іраку, невирішений Палестинський конфлікт на порядку денному арабських держав займають більш важливе місце, ніж вірмено-турецький конфлікт. Дане протистояння цікаво теоретикам міжнародних відносин, оскільки спростовує тезу про цивілізаційні розколи. Як відомо, серед прихильників стародавньої християнської Вірменії є і православна Росія, і шиїтський Іран, а посередниками в цьому азіатському конфлікті виступають США і ЄС.

Багато хто з учасників дискусії виявилися залученими в процеси на Кавказі, і щоб зняти напруження дебатів, було проведено фокус-групове експрес-дослідження, яке дозволило визначити домінуючу точку зору учасників на проблему конфлікту. Більшість експертів виступили за визнання сторонами історичних подій, які є яблуком розбрату, при відмові від будь-яких компенсацій.