Сьогодні у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації Донецької облдержадміністрації відбулась онлайн-конференція між представниками п’яти регіонів – Донеччини, Івано-Франківщини, Миколаївщини, Чернігівщини та Полтавщини з приводу Дня соборності України, що наближається. Тема конференції була така: "Свобода як основа соборності та незалежності України".
Доволі вражаючий, принаймні для мене, був формат конференції – не думав що наші регіональні держустанови таке практикують. І, хочу зазначити, доволі успішно у технічному плані - звісно не обійшлося без деяких складнощів, яки в основному полягали у поганій якості зв’язку, але якихось критичних проблем не було.
Щодо змісту самої конференції – мені вона здалася доволі неживою – майже кожен учасник вважав за необхідне сказати банальні слова про єдність, тяжку долю України та все таке інше гарне та патріотичне. Деякі контроверсійні вислови, які мали місце, не мали подальшого обговорення. Серед таких можна назвати вислів "усі ми розмовляємо однією мовою" від представника Івано-Франківська, який звучав доволі іронічно, якщо рахувати, що деякі представники Донецька спілкувалися російською. Також пролунала думка, що в Україні живуть тільки українці, просто різного походження – ну не знаю, я б посперечався.
У цілому конференція нагадувала збірку звітів "як ми святкуємо День соборності" упереміш з патріотичним словоблуддям, що відображає стан сучасною української бюрократії, коли все що робиться, робиться у більшості випадків "для галочки", а спроби відійти від запланованого напрямку ігноруються.
Але, все ж таки, такі заходи є ознаками хоча б теоретичної спрямованості на здоровий розвиток, який, за умовами дещо більшого ентузіазму, може перетворитись на щось більш цікаве.
Автор: В'ячеслав Пустовалов
Доволі вражаючий, принаймні для мене, був формат конференції – не думав що наші регіональні держустанови таке практикують. І, хочу зазначити, доволі успішно у технічному плані - звісно не обійшлося без деяких складнощів, яки в основному полягали у поганій якості зв’язку, але якихось критичних проблем не було.
Щодо змісту самої конференції – мені вона здалася доволі неживою – майже кожен учасник вважав за необхідне сказати банальні слова про єдність, тяжку долю України та все таке інше гарне та патріотичне. Деякі контроверсійні вислови, які мали місце, не мали подальшого обговорення. Серед таких можна назвати вислів "усі ми розмовляємо однією мовою" від представника Івано-Франківська, який звучав доволі іронічно, якщо рахувати, що деякі представники Донецька спілкувалися російською. Також пролунала думка, що в Україні живуть тільки українці, просто різного походження – ну не знаю, я б посперечався.
У цілому конференція нагадувала збірку звітів "як ми святкуємо День соборності" упереміш з патріотичним словоблуддям, що відображає стан сучасною української бюрократії, коли все що робиться, робиться у більшості випадків "для галочки", а спроби відійти від запланованого напрямку ігноруються.
Але, все ж таки, такі заходи є ознаками хоча б теоретичної спрямованості на здоровий розвиток, який, за умовами дещо більшого ентузіазму, може перетворитись на щось більш цікаве.
Автор: В'ячеслав Пустовалов
Немає коментарів:
Дописати коментар