Моральна політика на пострадянському просторі - життєва необхідність. Доведено Гавелом

Центр політологічних досліджень продовжує серію есе, підготовлених стажерами Центру - студентами-політологами та міжнародниками Донецького національного університету - на тему "Свобода, демократія та європейський вибір: уроки Вацлава Гавела для України”.

Посткомуністична історія для більшості східноєвропейських країн  є вже пройденим етапом. На тлі Білорусі та Росії, Україна виглядала досить демократичною правовою країною, яка прагне змін у майбутньому. Я розумію, що для таких змін одної людини замало. Вацлав Гавел,  одна з найпомітніших постатей останніх десятиліть, перший демократично обраний лідер Чехословаччини та перший президент Чеської республіки, який сприяв краху комуніністичної системи надав такий коментар російській «Новой газете»: «Російське суспільство веде боротьбу з найбільш жорсткою із усіх відомих форм посткомунізму, з такою особливою комбінацією старих стереотипів і нового бізнес-мафіозного середовища». Це  можна застосувати і до України без жодних вагань.

Нажаль, українці чекають на  беззаперечного морального авторитета, якого миттєво визнало в такому випадку  саме суспільство, та який  взяв би на себе відповідальність за долю держави та нації. Але ця позиція хибна.. бодай тому, що якщо суспільство не захищає своїх громадян, то герої йому не потрібні; воно байдуже до них. Інтелектуал, гуманітарій ― мовознавець , критик та навіть поет,  Гавел був неодноразово затримуваний за політичні переконання. Наврядчи  ректор жодного університету, жоден профессор чи держслужбовець  в сучасній Україні піде  на публічний конфлікт із владою. Опасіння бути ув’язненним та навіть банально звільненим  не є надуманими. 

У  есе “Силі безсильних” неординарної багатогранної особистості Вацлава Гавела  є  такий собі герой, продавець овочів. Він проводить у  магазині комуністичну агітацію, аргументуючи, що так роблять усі навколо. В тому ж есе Гавел припускає, що через деякий час забиті люди   почнуть ходити на політичні мітинги, говорити  те, що думають та жити інакше. Подібне диво й потрібно зробити  Україні! 

Слід відзначити, що послідовно починають діяти громадські проекти. Можна назвати Дорожній контроль, Україна без холопів. Так, їм перешкоджають, забороняють знімати іноді шокуючу українську реальність. Але вони є, і це добре.

Остання гучна стаття Вацлава Гавела була присвячена  саме країні, в якій я живу.  В   англомовному виданні Moscow Times  Вацлав, моральний лідер цілої нації, маючи неабиякий вплив на європейські політичні процеси,  зауважив, що Україна досягнула роздріжжя, і що далі шлях — або до демократії, або до авторитаризму.  Пан Гавел пише, що Україна - надто велика і стратегічно важлива держава для Заходу, аби Європецський Союз  міг ігнорувати. 

Політичний борець, один із засновників Вишеградської четверки, відзначає  тривожні тенденції  в українській політиці, а  саме:


1. Консолідація влади в руках президента Януковича після скасування поправок до Конституції України.

2. Корупція, яка поширена в ешелонах влади. Обсяги прямих іноземних інвестицій падають, а ЄС заморозив 100 млн доларів фінансової допомоги унаслідок неспроможності України подолати корупцію в сфері держзакупівель.

3. Посилення активності силових відомств- окремі особи, неурядові організації та журналісти стають об'єктами відвертих погроз або нагляду. Залякування опозиційних партій і незалежних ЗМІ. СБУ по суті контролює усі фінансові потоки країни. Характерно, що колишній голова СБУ Валерій Хорошковський зараз є Першим віце-прем'єр-міністром України та деякий час перебував на посаді Міністра фінансів.

4. Олігархічне правління (великі сектори економіки України - експорт, енергетика і медіа - контролюються невеликою групою людей, які або мають відкрито злочинну пов'язаність, або прямі зв'язки з Партією регіонів)

5. Слабке громадянське суспільство. Переважна більшість українських громадян, на його думку, віддає перевагу членству у ЄС, але дається взнаки відсутність чіткої політики ЄС щодо України.

В той же час, адміністрація Януковича не впровадила змін, необхідних для виконання критеріїв вступу. Вацлав Гавел пише, що результатом цієї непослідовності стане те, що в найближчому майбутньому  не почнуться реальні переговори про членство Українив ЄС, а не балачки.

Пан Гавел вважав, що ЄС необхідно  проводити  більш активну політику щодо України. Польща заінтересована в підтримці  демократії в Україні, хоча б  задля політичної доцільності чи простої економічної вигоди. Сьогодні в Україні, зокрема, на різних ток-шоу, помітні спроби довести, що політика та мораль —непоєднувані, антонімічні за змістом  поняття. Яскравий приклад  політичного життя Вацлава Гавела свідчив про зворотнє.  Про те, що на пострадянському просторі моральна політика є життєвою необхідністю.  

Політична легітимність,  відмова від військової промисловості, вільні погляди та висловлювання на всіх рівнях- ось уроки видатного державного діяча для усього світу та України.

            

Автор: Микита Запорожець