Білль про права: Бути чи не бути?

Центр політологічних досліджень продовжує публікувати есе, надіслані на II щорічний конкурс студентських есе на підтримку демократії в Україні, на тему “Білль про права в США: уроки демократії для України”.

Гадаю, це питання знайоме кожному. Причин може бути багато, але відповідь лише одна. Це стосується і України, а точніше, тих уроків демократії для нашої країни, які ми могли б взяти від «Білля про права» у США. Скільки людей, стільки й думок, а в чому ж істина?

«Білль про права» - це документ, який змінив історію. 15 грудня 1791 року він затвердив основні права и свободи людини і громадянина, ставши перемогою американської демократії. Це не просто папірець, а істотна риса змін життя у цілій країні. Він став прикладом і основою для створення аналогічних документів у багатьох країнах, і зразком для «Декларації прав людини», прийнятою ООН.

Я вважаю, що і для України той досвід із закріплення прав и свобод, та обмеження свавілля держави є надзвичайно корисним…та чи дійсним? Україна теж має свою Конституцію у якій наявні всі ті 10 поправок «Білля про права» і навіть більше.

Ми вважаємо себе демократами, беремо приклад з інших держав, але лише для того, аби похизуватися…на мою думку в цьому винні саме ми. Де наша сила духу, де цілісна громадська думка, вміння постояти за себе – не кулаками, а розумом,- і боротися за свої права? І що таке права людини? Складно відповісти.

Ми припускаємо, що вони є, але не думаємо що це. Ось вам відповідь: це право, яке у вас є, бо ви людина – право на життя, власну думку і рівність. Це право яке має кожен – діти і старі, бідні и багаті, спортсмени і музиканти, вчителі, продавці, африканці, українці, китайці, християни, католики чи атеїсти, наші сусіди , наші батьки і ми. Тому питання: якщо у нас є право на свободу слова, чому боїмося висловити власну думку, не боючись потрапити у в’язницю; якщо є право на освіту, чому так багато дорослих і дітей, які не вміють писати; якщо є право на їжу, то чому ж люди помирають від голоду…чому так багато людей без дому і сім’ї? Тому, що у нашої Конституції , хоча вона і підписана, немає сили закону, яка є у США. І кому ж в Україні зробити ці слова дійсністю? Тільки нам. Елеонора Рузвельт казала: «З чого починаються права людини? З маленького..»

Вони не помітні, їх немає на карті, але це цілий світ для тебе. Там, де ти живеш, твоя школа, робота, друзі; там, де кожна людина, мала чи доросла, хоче рівної справедливості, можливостей, гідності. І доки ці права не стануть важливими там, вони будуть малозначні будь де.

Я не знаю, чому у США це все є, я лише розумію, що у нас немає... То що ж, там інші люди? Ми самі себе гнобимо, самі винні у тому як живемо, а винуватимо у всьому уряд. Починати треба с себе. Тож поставте собі таке питання: «Бути, чи не бути…Вам?»

Автор: Поліна Чернявська, Криворізький центрально-міський ліцей

* * *

Конкурс проводиться Центром політологічних досліджень (м. Донецьк), спільно з порталом “Американські клуби в Україні” та Київським ресурсним центром для випускників (АRС). Генеральний партнер конкурсу: Американський Союз за Громадянські Свободи (м. Гонолулу, Гаваї). Партнери конкурсу: Інститут професійного лобіювання та адвокасі (ІПЛА), та Донецька регіональна асоціація дослідників iсторii зарубiжних краiн та мiжнародних вiдносин i органiзаторiв мiжнародного спiвробiтництва (DAIR). Більш детальна інформація про конкурс тут.