"Білль про права" ‒ умовна назва перших десяти поправок до Конституції Сполучених Штатів Америки, прийняті Конгресом, а згодом ратифіковані штатами в період до 15.12.1791 р. Запропонував внесення змін до Конституції Джеймс Медісон на засіданні Конгресу 25.09.1789 р.
Умовно текст Білля про права можна розділити на 2 частини: у першій з них закріплені класичні демократичні права і свободи громадян, а в другій ‒ гарантії їх реалізації, названі. Зміст зазначених правок вдосконалив регулювання діяльності в наступних сферах: правовий статус громадянина США, визначено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені в першу чергу на самі законодавчі органи. «Білль про права» включає в себе перелік 29 прав: зазначаються основні свободи людини (віросповідання, слова, руку, зборів, звернень із петиціями до уряду). Не допускається будь-яке припинення дії (іншими словами, людина може бути заарештованою лише згідно із судовою санкцією), визначено основні правила недоторканності, захисту від злочинності, притягнення до відповідальності, здійснення судочинства. Необхідно відзначити спрямованість гарантій прав і свобод, в першу чергу, на захист від свавілля влади, а на другому місці стоїть захист від решти можливих посягань.
Крім десяти зазначених правок, Конституцію США протягом наступних двох століть поповнили ще дев’ять. Дана тенденція свідчить про стабільність демократичних принципів в зазначеній країні, а також про пріоритет «консервативних» принципів над новомодними.
Зовсім протилежну картину ми можемо спостерігати в Україні. За неповні 17 років існування Основного Закону нашої країни його базові положення неодноразово було змінено. Мова йде про виборчу систему країни, а також про державний устрій: чи буде наша країна «президентсько-парламентською» чи «парламентсько-президентською» республікою. На сучасному етапі ми повернулися до вихідної точки, тобто президентсько-парлементської республіки. Аналогічну картину можна спостерігати і в плані виборчої системи. За часи незалежності наша виборча система еволюціонувала (або інвалюціонувала) від змішаної (пропорційно-мажоритарно) до пропорційної, а згодом з поверненням до вихідної точки (змішаної виборчої системи).
В обох випадках (як при зміні державного устрою, так і при зміні виборчої системи) рішення приймалося з внесенням відповідних змін до Основного Закону без всенародного волевиявлення. Іншими словами, жодних референдумів по цих питаннях не проводилося. Дехто може заперечити, що наприкінці XVIII ст. в США взагалі про проведення будь-яких референдумів не могло йти мови, однак, як ми зазначали вище, гарантії прав і свобод, в першу чергу, були спрямовані на захист від свавілля влади, а на другому місці стоїть захист від решти можливих посягань. Натомість, Конституцією України даються гарантії захисту прав і свобод від будь-яких інших посягань, в той же час гарантії захисту прав і свобод від посягань з боку влади не є чітко прописаними. Таким чином, ми можемо зробити висновок про нестабільність політичної ситуації в Україні і, як наслідок, вразливість прав та свобод людини і громадянина. Інтереси громадян України, попри букву закону, стоять нижче інтересів держави. Адже в противному випадку, рішення загальнодержавного та загальнонаціонального значення приймалися б шляхом проведення всеукраїнського референдуму. І виключно в такому випадку до Конституції України не вносилося б стільки змін,які часто взаємовиключають одна одну.
Ще Аристотель свого часу казав, що демократія є кінцем всього. Однак у випадку зі Сполученими Штатами демократія, котру ми так часто сваримо, вважаючи недосконалою, виявила надзвичайно стабільною та довговічною. Отже, ми можемо зробити висновок, що Україна, як країна-представниця «Старого Світу» мала б брати приклад з такої стабільності. Виключно за таких умов прописані в Основному Законі країни демократичні норми та принципи можуть стати дієвими та працювати на благо кожного нашого співвітчизника.
Автор: Марина Сташина-Неймет, Луганський національний університет ім. Тараса Шевченко
* * *
Конкурс проводиться Центром політологічних досліджень (м. Донецьк), спільно з порталом “Американські клуби в Україні” та Київським ресурсним центром для випускників (АRС). Генеральний партнер конкурсу: Американський Союз за Громадянські Свободи (м. Гонолулу, Гаваї). Партнери конкурсу: Інститут професійного лобіювання та адвокасі (ІПЛА), та Донецька регіональна асоціація дослідників iсторii зарубiжних краiн та мiжнародних вiдносин i органiзаторiв мiжнародного спiвробiтництва (DAIR). Більш детальна інформація про конкурс тут.
Немає коментарів:
Дописати коментар