Білль про права: Якби закони могли говорити вголос...

Центр політологічних досліджень продовжує публікувати есе, надіслані на II щорічний конкурс студентських есе на підтримку демократії в Україні, на тему “Білль про права в США: уроки демократії для України”.

Якби закони могли говорити вголос, вони б в першу чергу поскаржилися на законотворців. Д. Галіфакс

Дана думка, сформульонала відомим державним діячем, лордом Галіфаксом, досить точно характеризує ситуацію з вітчизняним державотворенням. Симбіоз бізнесу і влади, корупції і законотворчості, суспільної модернізації і корпоративної вигоди, наскільки міцно вкоренилися в нашій політичній системі, що пересічному громадянину важко зорієнтуватись де правда, а де обман, де політична демагогія, а де реальні шляхи цивілізаційного розвитку, де процес реалізації права, а де анархія і беззаконня. Єдиним маяком, який дозволяє визначитись в бурхливому морі політичної реальності є Конституція – основний закон держави. Саме вона повинна виступити своєрідним фундаментом, основою, не тільки для всієї системи законодавства, а й для формування цілісного вектора суспільного розвитку.

Не є секретом той факт, що українська конституція народжувалася в муках пошуку компромісу між прокомуністичними і націол-демократичними силами парламенту 1996 року, ще й під серйозним адміністративним тиском з боку президента. Факт прийняття основного закону не став моментом розв’язання суспільних суперечностей чи моментом вирішення правових колізій, було просто відтерміновано час коли ці проблеми новою хвилею накриють нашу державу. Мало того, з 2004 року Конституція стала ще й предметом політичних торгів, інструментом збільшення владних повноважень, предметом маніпуляції і насмішок не тільки з боку пересічних громадян чи представників української політичної «еліти», а й з боку фахових юристів і правників. І тепер, коли активно працюєКонституційна асамблея, розробляється концепція реформування основного закону, важливо не повторити помилок попередніх періодів конституційного процесу.

Мірошніченко М.І. сказав: «Чим на вищому щаблі правового розвитку перебуває народ, тим більше проявляється його здатність до органічної інтеграції найкращих зразків правової культури інших народів при збереженні власної самобутності». Досвід прогресивних країн, з розвиненими правовими системами Україна може взяти за еталон для реформування вітчизняного конституційного поля і чи не найоптимальнішим варіантом в даному контексті може стати американський «Біль про права». В процесі удосконалення Конституції США, при розробці поправок, за основу було взято, перш за все волевиявлення громадян. Тобто спрацював принцип відомий ще в римському праві: «Джерелом влади є народ», громадяни Сполучених Штатів, в даному аспекті виступили ще й джерелом законодавства. Їхні вимоги, про введення до основного закону держави норм які гарантували б їхні права, як публічного так і приватного характеру, базувалися на прогресивних напрацюваннях правничої думки ХVІІІ ст. Ідеї рівності громадян перед законом, заборони дискримінації, свобода совісті та віросповідання знайшли своє матеріальне втілення в документі «Біль про права», який вступив в силу з 1789 року. Перші поправки до Конституції США слугували надійним фундаментом для подальшої розбудови правової держави і громадянського суспільства. Вони витримали іспит часом і найоб’єктивніший суд – суд історії, виніс свій вердикт та продемонстрував усьому світу як держава повинна піклуватися про своїх громадян.

Такий історичний урок добре засвоїли країни західної Європи та Америки. Шкода, що вітчизняні державотворці в своїх реформістських потугах зважають здебільшого на корпоративні вигоди та політичні дивіденди і забувають про своє істинне призначення.

Автор: Єриненко Ірина, Помічнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області

* * *

Конкурс проводиться Центром політологічних досліджень (м. Донецьк), спільно з порталом “Американські клуби в Україні” та Київським ресурсним центром для випускників (АRС). Генеральний партнер конкурсу: Американський Союз за Громадянські Свободи (м. Гонолулу, Гаваї). Партнери конкурсу: Інститут професійного лобіювання та адвокасі (ІПЛА), та Донецька регіональна асоціація дослідників iсторii зарубiжних краiн та мiжнародних вiдносин i органiзаторiв мiжнародного спiвробiтництва (DAIR). Більш детальна інформація про конкурс тут.