Свобода означає відповідальність, ось чому більшість людей боїться її. Б. ШоуКожна людина індивідуальна і неповторна. Вона, як той айcберг, що зовні здається нікчемною крижинкою, а під водою таїть моторошні секрети величезного льодовика. Внутрішній світ кожного з нас – неосяжний космос, що робить наші індивідуальності безцінними. Все людство можна прирівняти до мальовничої лісової галявини з шістьма мільярдами різних квітів. Кожна з них має свій запах, колір, форму та потреби. І неможливо вибрати з них кращих чи гірших, оскільки подібну особливу чарівність краси кожної ти вже ніколи не знайдеш.
На превеликий жаль, наші щоденні клопоти залишають так мало часу для того, щоб, прикладаючи зусиль, зазирнути вглиб і побачити велич наших ближніх, тому ми оманливо відштовхуємось від нікчемної крижинки на поверхні. В Україні це найбільш властиво людям, які мають більшу владу, ніж інші. Проте, як на диво, мене це не лякає. На мою думку, це просто ще один неминучий етап людської еволюції, що поступово мине, і ми, «подорослішавши», змінимось.
Першими, хто зробив крок щодо вирішення цієї проблеми, були Сполучені Штати Америки, коли вони, створивши Конституцію, внесли десять поправок до неї – так званий «Білль про права». Саме появу цього документу я вважаю переломним моментом в історії, коли «тверда рука» влади програла величі людської індивідуальності. Після появи цих поправок до громадянина почали ставитися не як до дешевої робочої сили, яка служить уряду, а як до неповторної особистості з своїми потребами. Я захоплююсь цією сторінкою історії, оскільки тоді вперше були накладені обмеження в правах щодо самих законодавчих органів, що до того ніколи не практикувалося. Це було своєрідним експериментом, який не підвів очікувань.
Найголовнішою і однією з найважливіших я вважаю поправку, в якій йдеться про свободу слова, релігії, преси, зборів та право на подачу петиції. Саме вона, на мою думку, найкраще дає волю людській особистості, дозволяючи вільно висловлювати свою думку, засуджувати наклепи і слідувати за власною вірою. Напевне, не даремно вона є першою в списку у «Білль про права».
Часто обговорюваною у наш час також є і друга поправка, яка дозволяє американцям зберігати і носити вогнепальну зброю. На той час вона була потрібною, але зараз точаться різні дискусії про необхідність відміни цього закону, оскільки інколи спостерігаються жахливі наслідки.
Загалом створення цього документу показало нову свідомість американської нації. Вона повинна була допомогти суспільству зрозуміти значущість безмежної глибини унікальної людини. Я вважаю, що так і сталося. Завдяки США інші країни усвідомили, що саме вільний і щасливий народ може створити процвітаючу державу, і поступово почали змінювати свої правові норми. Також утворювались міжнародні рухи за права людини, що домоглися зародження певних кодексів та законів щодо свободи.
Говорячи про Україну, варто зазначити про жахливу сторінку історичного минулого, яку ми перегорнули надлюдськими зусиллями та домоглися незалежності. Ця рана гноблення народу комуністичною владою ще довго буде кровити в пам’яті громадян, але, пройшовши через такі важкі випробування, ми не можемо здаватися наприкінці шляху до повної і справжньої демократії. Ми повинні брати за взірець американські норми і слідувати до досягнення подібного, адже ми більш ніж достойні цього.
Американці започаткували зародження нової ери волі та злагоди, яка, на мою думку, от-от огорне весь світ, адже настав час для білої полоси – особливо для України.
Автор: Олена Кук, Середня загальноосвітня школа-ліцей, м. Новоярівськ
* * *
Конкурс проводиться Центром політологічних досліджень (м. Донецьк), спільно з порталом “Американські клуби в Україні” та Київським ресурсним центром для випускників (АRС). Генеральний партнер конкурсу: Американський Союз за Громадянські Свободи (м. Гонолулу, Гаваї). Партнери конкурсу: Інститут професійного лобіювання та адвокасі (ІПЛА), та Донецька регіональна асоціація дослідників iсторii зарубiжних краiн та мiжнародних вiдносин i органiзаторiв мiжнародного спiвробiтництва (DAIR). Більш детальна інформація про конкурс тут.
Можу сказати ось що: державні правові документи, що обмежували дії і можливості влади приймалися і до 1789 (91) року. Очевидно, що не Сполучені Штати стали "винахідниками" цієї практики. Англійський "Білль про права", який обмежував владу короля, був прийнятий за століття до прийняття перших десяти поправок до Конституції США. А згадаймо такі документи, як: Golden Bull of 1222, Twelve Articles, Pacta Conventa, Petition of Right. Та навіть в США подібні документи приймалися раніше: Virginia Declaration of Rights (1776), преамбула до Декларації незалежності.
ВідповістиВидалитиАле я погоджуюся щодо того, що американський "Білль про права" став всеосяжним документом, який закріпив невід'ємні права людини в конституційному порядку, хоча і не для всіх.